Формування мовленнєвої активності у дітей з особливими освітніми потребами

підготувала вчитель - дефектолог Сузанська Наталія Юріївна

Консультацію підготувала

вчитель-дефектолог Волобоєва Тетяна Валентинівна

      Щоб вчасно виявити затримку психічного розвитку у дитини, слід знати як вона проявляється у дітей різного віку.

• Недорозвиненні мовленнєві функції – відсутність фразового мовлення, обмежений словниковий запас, аграматизми, неправильна вимова, утруднення мовленнєвого відтворення;
• Низький рівень розвитку  пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, уваги, уяви, мислення;

• Не сформовані навички самообслуговування – дитина не може самостійно одягнутися, неохайна, не вміє користуватися серветкою тощо;

• Незрілі моторні функції – виявляються у недорозвитку загальної та дрібної моторики;

• Негативні прояви поведінки

• Недорозвинення ігрової діяльності – дитина не приймає запропоновану їй ігрову роль, не дотримується правил гри, віддає перевагу рухливим іграм. У процесі сюжетно – рольової гри така дитина діє з ігровим матеріалом стереотипно, стикається з труднощами при виконанні окремих ролей;

• недостатня пізна вальна активність -  швидка втомлюва ність, виснажуваність, які серйозно гальмують ефективність розвитку і навчання дитини. Швидка втомлюваність призво дить до зниження працездатності, що негативно впливає на засвоєння знань;

• нездатність до узагальнення й цілісності сприймання – які знижують результативність продуктивних видів діяльності, зокрема малювання та конструювання;

• недорозвиток емоційно – вольової  сфери – що призводить до негативних проявів у поведінці. Дитина не розуміє, як слід поводитися з дорослими, може бути нав’язливою. Такій дитині складно дотримуватися правил поведінки у групі, підтримувати стосунки зі своїми однолітками тощо.

• Слід постійно спрямовувати свої зусилля на розширення у вашої дитини знань та уявлень про навколишній світ

• Учити спостерігати, порівнювати різні предмети, знаходити між ними спільне та відмінне. Для цього необхідно ознайомлювати дітей з конкретними речами, явищами. Варто залучати дитину до праці, щоб вона на власному чуттєвому досвіді засвоювала знання про предмети домашнього вжитку, інструменти, прибори тощо. Це  допомагає дитині краще засвоїти назву предмета, їхні особивості, призначення тощо.

• Дитину потрібно вчити розповідати за сюжетними картинками. Для цього можна використовувати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Розглядаючи малюнок дорослому слід спрямувати дитину на деталі, які важко помітити, пояснити їх значення,активізувати мовлення дитини.

• Слід учити дитину розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, розміщення їх у просторі. Засвоєння сенсорних еталонів та розуміння просторових відношень має велике значення як для інтелектуального, так і для мовленнєвого розвитку дитини. Мовлення дитини збагачується прийменниками, прислівниками і покращує граматичну правильність мовлення.

• Для розвитку розумових дій дитину слід учити порівнювати предмети, це дає їй змогу усвідомити, що порівняти – це значить визначи-ти схоже і відмінне. Наприклад порівнюючи огірок і яблуко запитуємо дитину: « Що це?», « Як вони називаються?», « Як вони відрізняються за кольором, формою, величиною?», «Де вони ростуть?» тощо.
• Дитину слід учити групувати різні предмети за спільними ознаками та називати групу узагальнюючим словом – овочі, фрукти, домашні тварини, дерева. Для цього слід використовувати серії карток із зображенням різних тварин, птахів, дерев, квітів, одягу, посуду тощо.

• Дуже важливо навчити дитину цілеспрямовано планувати свою діяльність. Для цього слід учити дитину виконувати роботу поетапно і позначати кожен етап відповідним знаком, наприклад, геометриною фігуркою, до здатності самостійно планувати свою діяльність.
• Дбаючи про розвиток дитини, слід учити її гратися,  учити виконувати певні ролі, дотримуватися правил гри. Для цього необхідно частіше гратися з дитиною, беручи на себе ініціативу, як у виборі теми, так і у розгортанні сюжету та встановленні правил гри.

• Дуже важливо навчити дитину дотримуватись певних правил. Зазвичай у дитини недорозвинена здатність регулювати свою поведінку: виконувати дії у заданій послідовності чи відповідно їх чергувати. Тому граючи удвох, слід вчити дитину поступатися правом повторювати якусь дію, якщо зроблена помилка, терпляче очікувати, доки наступить черга продовжувати гру.

• Слід повсякчас приді-ляти увагу  формуванню вольових зусиль у дитини. Адже, щоб керуватися планом, здійснюючи певну роботу, чи дотримуватись правил у грі чи поведінці, дитина має докласти певних вольових зусиль. Тому потрібно повсякчас заохочувати дитину досягати поставленої мети, долати труднощі, але при цьому обов’язково враховувати нахили вашої дитини.

Ігри для малят.